Оля, 43 - 21 ноября 2008 10:21

... після важких прожитих мною днів ... недоспаних ночей ... головного болю ... а головне у цьому, ще й якогось депресивного стану ... маю бажання зникнути ... сховатись ... і просто не повертатись ... навіть до звичного життя ... так ... життя ... думаю ... з часом це мине ... і я знову ... усміхатимусь ... і буду щаслива ...

... поряд з цим ... я боюсь зізнатись навіть собі ... у тому що відчуваю ... чого так прагну на даний момент ... і чим би пожертвувала за ради цього! ...

... коли мрія наближається до тебе так близько ... ти її підпускаєш все ближче і ближче ... вона має змогу тебе повністю потішити, зігріти, врятувати від самотності чи зцілити роз’ятрені рани ... але в певну мить ... щось обривається ... щось відбувається магічне ... і ти вже просто боїшся впустити її ... мрію ... у своє серце ... у своє життя ... і реалізовувати її, ... але чому??? ...

p.s.
Живи так, как будто ты сейчас должен проститься с жизнью, как будто время, оставленное тебе, есть неожиданный подарок. (с) Марк Аврелий

• 
• 
•